П`ятниця, 18.08.2017, 06:02
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Травень » 02

Вдома

Дуже любив і люблю поезію. Але за своє життя не написав жодного, бодай маленького вірша. А твори в школі любив писати на вільну тему.
У 70-80 роки виписував газету «Літературна Україна», читав журнал «Дзвін», проглядав журнал «Радянська жінка», і ото  в ньому прочитав вірш «Вдома» Ганни Чубач, який зразу став моєю молитвою на все життя. Переписав його на окремий аркуш паперу і поставив собі за мету, часто буваючи в Києві з проектами на погодження, обов’язково зустрітися з автором, подякувати за той такий душевний вірш.
У нашому міністерстві мені допомогли знайти Ганну Чубач, і  вже в редакції газети «Літературна Україна», за чаєм, з популярними тоді львівськими цукерками, шоколадом «Світоч», я провів прекрасні хвилини спілкування і з Ганною, і з працівниками редакції.

Категорія: Газета № 33-34 27.04.2017 | Переглядів: 40 | Додав: Korespondent_g | Дата: 02.05.2017 | Коментарі (0)

Все залежить від кожного,

та багато -  і від сільського голови

На відміну від Ільковець ( так і смітник лежить коло струмка, і всім добре), у Воронівцях не побачите смітників, якщо й було десь сміття у невстановленому місці, то до паски його прибрали. Звісно, само не зробилося, люди ж всякі, є совісні, є й інакші – аби зі свого обійстя прибрати. А чого так? Бо сільський голова на своєму місці. Люби, Боже, правду, це про очільника громади Миколу Снігура. Ще ж як тільки заступив на цю посаду, півтора року тому, обійшов Воронівці та Немиринці, застеріг, щоб господарі не засмічували вулиць, розчистили чагарники,  не складали коло себе на дорозі – жому, соломи, піску чи ще чогось. Ясно, що не всім сподобалося, та має бути порядок, а людям треба казати, і не раз,  без цього нічого не буде. 
- Трохи щось зробили, - каже Микола Іванович, - організували прибирання коло громадських закладів, на цвинтарях, попідбілювали дерева, та от сміттєзвалище ще не підгорнули. У нашому господарстві, відділі ТОВ «Україна-2001», бульдозер поломаний. Хоч Василь Пилипчук, його керівник, постійно нас підтримує, бо ж всього  треба,  якоїсь дошки, навіть того  вапна.

Категорія: Газета № 33-34 27.04.2017 | Переглядів: 47 | Додав: Korespondent_g | Дата: 02.05.2017 | Коментарі (0)

Говорили про важливе

З ініціативи голови райдержадміністрації Юрія Маєвського та голови районної ради Андрія Петринюка минулої п’ятниці відбулося аж три наради – з сільськими та селищними головами, учасниками Антитерористичної операції  та керівниками сільськогосподарських підприємств. Бо ж, як наголосив Юрій Маєвський, гостро постали питання, які треба негайно вирішити.
Спочатку мова йшла про децентралізацію, тобто створення об’єднаних територіальних громад. Адже  Теофіпольщина опинилися у списку районів, де в цьому напрямку нічого не робиться – поруч із Красилівським, Білогірським, Ізяславським та Деражнянським. Про це заявив на недавній обласній нараді заступник голови облдержадміністрації Валерій Олійник. 
- Восени 2017 року, - зазначив Юрій Маєвський, - будуть підведені підсумки добровільного етапу об’єднання громад, далі буде допрацьована законодавча база, і громади будуть доєднані автоматично. Вже тоді ніхто нікого не буде питати, однозначно, це буде негатив. То ж потрібно не зволікати, а робити певні кроки в цьому напрямку.

Категорія: Газета № 33-34 27.04.2017 | Переглядів: 55 | Додав: Korespondent_g | Дата: 02.05.2017 | Коментарі (0)

Без пісні не родить жито
- Що ж то воно тепер таке робиться ?, - ніяк Ганна Вікторівна не може змиритися, - колись всі бідно жили, тяжко в колгоспі робили, не було у що взутися-вдягнутися, а як видавалася вільна хвилинка, чи як на роботу, чи додому на возі їхали – співали, аж розлягалася по селі луна. Якось було так весело, хлопці та дівчата, і старші люди на посиденьки збиралися, співали українських народних пісень, гармошка грала, всі гуляли, аж курява стояла. Як то бувало, в нас на Острівці… А тепер люди живуть не бідно, що там казати, та якось кожний сам по собі, ніхто ні до кого не ходить, які там вечорниці чи годеньки! Та й хто вже коли співає!
Пройшло все її життя в Шибені. В школі вчилася добре, та після семи класів пішла в ланку, бо якраз померла мати, старша сестра Таїсія поїхала на Донбас, на її руках зосталися менші брати Максим та Віктор, найменшенька Людмила. Все хазяйство було на ній, батько, фронтовик, інвалід другої групи, нездужав. Чи могла десь поїхати, вивчитися? Вийшла заміж за Петра Іванюка з П’ятирічки, казали на ту родину по-величному Патлаті, то ж і вона стала Патлатою. 

Категорія: Газета № 31-32 20.04.2017 | Переглядів: 41 | Додав: Korespondent_g | Дата: 02.05.2017 | Коментарі (0)

Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz