Четвер, 29.06.2017, 08:20
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » Архів матеріалів
У землі немає свят
І хоч найболючішим питанням нинішньої посівної є фінансування, і грунтується вона лише на власних коштах господарств,  напружено працювали цими днями селяни агроформувань району. Погода сприяє, грунт вологий. В окремих  сільгосппідприємствах сіяли навіть в неділю і в понеділок, на Паску. Що ж, весняна земля чекає, немає в неї свят.
Станом на восьме квітня по району посіяно ярих культур на площі 10865 га, в тому числі ранніх зернових – 7065 га, що становить 60 % до прогнозу. Озимих культур підживлено на площі 11,2 тис. га.
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 275 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Є новий голова
Рада сільгосппідприємств району - це громадська організація, метою якої є захист інтересів сільгоспвиробників перед державними та підприємницькими структурами. В межах її компетенції  - ряд питань, що стосуються запровадження передових сучасних технологій у сільському господарстві, регулювання цінової по-літики, вирішення питань оплати за земельні майнові паї, організація участі  агроформувань району в обласних та республіканських виставках та інші.
 Минулого тижня відбулося звітно-виборне засідання цієї ради. Велася мова про хід весняно-польових робіт, було заслухано звіт голови ради Василя Мастія про роботу за звітний період. Наголошувалося, що держава з року в рік недостатньо підтримує агроформування, недостатньо їх фінансує.
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 385 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Вже звикли читачі нашої газети, що на початку кожного місяця розповідаємо про якусь сільську громаду. Жартували працівниці Гаврилівської сільської ради, що ми про них забули. Та ні – не забули, у цьому номері спробуємо з’ясувати: чим живуть люди, чи переймається їх проблемами місцева влада. Отож, про життя – буття однієї з найбільших у районі територіальних громад.
Все залежить від людей

Справи
Об’єднує Гаврилівська сільська рада чотири села: Гаврилівку, Медисівку, Караїну та Ленінське. Проживає тут 1159 людей, з них – 421 пенсіонерів. Працездатних налічується – 581, проте зайнятих на виробництві, тобто тих, хто має роботу – всього – 189. Як і скрізь, змушені люди шукати заробітків – треба ж якось прожити, їздять в Київ, Москву, на далекі російські простори.


Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 367 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Христос Воскрес– радіє світ
На третій день великодніх свят теофіпольці мали змогу подивитися яскраве театралізоване свято під такою назвою. Проходило воно на центральній площі, яку яскраво прибрали гірляндами, квітами.
Скажемо наперед, що організатори свята, а це ра-йонний відділ культури, постаралися на славу. Особливо слід відзначити районний будинок культури, в.о. директора Надію Постернак, яка виступила ініціатором його проведення, була режисером-постановником цього дійства.
Всі, хто прийшов на нього, мали змогу познайомитися із виставкою майстрів декоративно-прикладного мистецтва (картини, ікони, вишиті рушники, серветки) відповідно великодньої тематики, а також виставка пасхальних виробів (композиції пасок, крашанок, писанок).
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 273 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Все пам’ять береже
                                                              
 Мені виповнилося 10 років, коли почалася війна. До сьогодні пам’ятаю той день, коли в наше маленьке село на Шепетівщині ввійшли фашисти. Спочатку в’їхали мотоциклісти, а згодом кінний загін. Пригадую, як вороги брали коси і косили на городах все підряд для коней. Моя сусідка – родичка намагалась пояснити, що конопель (а тоді на кожному городі росли коноплі, бо це ж полотно, а з нього і сорочка, і скатерка, і мішок – все) коні не їдять, та марно, лише одержала стусанів, погрожували і зброєю.
Багато епізодів зберегла пам’ять: як бомбили залізничну станцію Шепетівки, аж в нас вилітали шибки з вікон; і як навідувались до батьківської хати партизани, зокрема, коли Ковпак зі своїми загонами переходив від Путивля до Карпат, а ще як нас виганяли із села – багато чого спливає перед очима, бо діти-підлітки запам’ятовують надовго.
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 233 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Генерал з Немиринець
Про героїко-біографічний шлях мого прадіда, генерал-лейтенанта Івана Сидоровича Якимовича, написано багато нарисів, адже пройшов шлях від простого сільського хлопчика до генеральського звання. Але ні в одній з історій не було згадано про бої в оточенні під час Московської битви у серпні 1941 року. Тоді від її результатів багато залежало, це було певним випробуванням на міцність військової присяги  та віри у перемогу, адже все залежало від мужності і звитяги тих, хто воював з фашистами.
Народився Іван Сидорович у 1921 році у багатодітній сім’ї. Змалку знав, що таке важка селянська праця. У 1939-му вступив у Проскурівське військове училище, яке перед війною перевели у місто Тамбов. У червні 1941-го отримав звання лейтенанта і був призначений на Брянський фронт командиром кулеметної роти. У 20-річного
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 389 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Три сини стаханівця Каленика
     Чи помічали ви, скільки у наших селах старих, нікому непотрібних хатин, яких чекає лише одне –  руйнування? Але ж кожна із цих пусток – це повна скриня життєвих історій, стіни якої увібрали у себе життя декількох поколінь. Якби ж вони могли заговорити, то розповіли б нам про тисячі незвичайних людських шляхів. Бо ж, як кажуть у народі, життя прожити – не поле перейти.
   Стояла і у Строках така пустка. Давно втративши господарів, була передана у власність далеких родичів, які вирішили її розібрати - дуже вже давня була. І от, серед глиняних руїн, випадково знайшлися листи, що були адресовані батьку Каленику Мовчану від синів Михайла та Антона,  датовані 1940-1941 роками (на фото).
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 284 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Наша редакція завжди рада листам, які приносять дописувачі. Особливо приємно, коли у вирі шкільної кореспонденції трапляються такі незатійливі і світлі рядки, як ось ця розповідь про своїх домашніх улюбленців, яку написала п’ятикласниця Теофіпольського НВК ЗОШ І ст.-гімназія Яна Кирилюк (на фото). Ця непосидюча дівчинка завжди хоче бути у центрі шкільного життя, є ланковою гуртка юних натуралістів. І хоч ще маленька, але мрію має недитячу – хоче стати журналістом, адже впевнена, що розговорить будь-якого мовчуна. Сподіваємося, що ця перша проба пера маленької активістки стане щасливим квитком, який допоможе здійснити дитячу мрію.
Моя киця
В мене вдома є кіт і собака, яких звати Моська і Топа. Я їх годую, завжди гуляю з ними. Але найбільше я люблю свою кішку.
Моська – весела і грайлива, гарна і кмітлива. Вона рудоватого кольору з білими плямами, гострими вушками, довгими вусами і зеленими очима. У неї м’які лапки з гострими кігтями. Дуже вже люблю я гратися з Моською м’ячиком, а також метеликом на ниточці, який я власноруч зробила для неї.
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 243 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

А  щастя  було  більше
      Рік цей для Софії Миколаївни Левченко, вчительки-пенсіонерки, багатий на круглі дати. Минає їй у квітні 80 років, 60 з них прожила в Шибені, 40 років тому старший син В’ячеслав закінчив школу, вже 30 років, як пішли у великий світ учні з її виховного класу. Одні свята. Буде їх святкувати – в цих датах - все її життя.
А почалося воно у Чернігівській області, у селі біля міста Прилуки. Коли почалася війна, було Соні 11 років. Батько був партійним, залишили його для організації підпілля, а сім’ю евакуювали в Казахстан. Там через рік померла мати – потрапила дівчинка з меншою сестричкою, п’ятирічною Ніною, в дитячий будинок. Про батька нічого не знали, лише те, що схопили його німці та відправили в концентраційний табір біля Відня. У 1944 забрала додому дівчаток тітка, мамина сестра. Думали, що батька вже ніколи не побачать, вернувся додому в сорок шостому, чудом вижив, тепер у своїх мав тавро зрадника, домучували «особісти», та вдалося йому уникнути радянських таборів.
Категорія: Газета № 28-29 9.04.2010 | Переглядів: 392 | Додав: Korespondent | Дата: 09.04.2010 | Коментарі (0)

Напружена пора
Агропідприємства району активно включилися в проведення комплексу весняно-польових робіт. Масово підживлюються озимі культури, багаторічні трави.
Підживлено озимих на - 7240 га, озимого ріпаку – 1870 га, багаторічних трав – 1760 га.
Господарства почали сіяти ярі зернові, яких вже посіяно на площі 2080 га. Так як весна дещо запізнилася, одночасно проводиться посів цукрових буряків, яких вже посіяно на площі - 410 га.
Якісно проводять роботи  по передпосівній підготовці грунту та сівбі у Святці, тут уже посіяно 200 га однорічних трав, 150 га ячменю, 50 га цукрових буряків, 50 - вівса. Насіяно також 50 га багаторічних трав та 25 га озимих, розпочато сівбу гороху.
Напружено працюють селяни і в ФГ «Гаврилівка – 2007», де вже посіяли 160 га ярого ячменю та 20 га цукрових буряків, а також у ТОВ «Турівка», «Україна – 2001», ФГ «Кузьминці». Одним із перших почали сіяти цукрові буряки і ТОВ «Маяк», тут їх посіяно на 130га.
Категорія: Газета № 26-27 2.04.2010 | Переглядів: 210 | Додав: Korespondent | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)

« 1 2 ... 271 272 273 274 275 ... 277 278 »
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz