Середа, 21.02.2018, 04:26
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2018 » Лютий » 8 » До свята
12:06
До свята

Традиційно до Дня всіх закоханих ми розшукуємо взірцеву родину, у якій панують любов та злагода, де подружжя дорожать один одним, стають прикладом для дітей та онуків. Бо ж пронести крізь роки непростого життя світлі та вірні почуття, не розбити їх об життєві незгоди, не розгубити у сварках та дратівливих дрібницях  – це велика мудрість, велике терпіння та велика мужність. І знову нам вдалося знайти таку родину, цього разу  в Немиринцях. Це Людмила та Леонід Воляники, хороші, працелюбні, доброзичливі, щирі душею люди. Вже майже 30 років йдуть вони по життю в парі, виростили прекрасних дітей, підтримують батьків,  насправді стали одним цілим.


Найбільше  щастя –  у  родині


Народилася Людмила в Колісці, в дружній багатодітній сім’ї Синєгубів була другою дитиною, всього ж було п’ятеро дівчат та двоє  хлопців. То ж змалечку допомагала матері,бавила менших сестер та братів, була організованою та цілеспрямованою.
- Якось так вийшло, - розказує, - що я завжди за щось відповідала, не було такого, щоб я колись підвела маму чи батька. Після восьми класів вступила до Кам’янець-Подільського радгосп-технікуму, вивчилася на агронома. Повернулася додому, стала працювати обліковцем комплексної рільничої бригади в Ільківцях, тоді це був колгосп «Дружба», об’єднував чотири села – Колісець, Ільківці, Воронівці та Немиринці. Робота була, звісно, напружена, треба було ходити по полях, ще ж я була головою ревізійної комісії, то ж ніколи не мала часу. Та була молодою дівчиною, мріяла про велику любов, придивлялася до хлопців.  І от якось літом, у червні, на вівчарнику в Немиринцях стригли овець. Мені, як голові ревізійної комісії, треба було там бути. А Льоня був з Немиринець, робив тоді трактористом і теж там був. От тих овець вже постригли, вже вечір, зоотехнік  і каже до нього: «Відвези-но  Люду додому». Так ми познайомилися. А на другий день він приїхав до мене з великим букетом червоних троянд. Для мене це і досі  незабутній спогад, гріє мені душу. Відтоді ми стали зустрічатися і вже 25 вересня було у нас комсомольське весілля, тоді за Горбачова боролися з алкоголем. Про те, як ми познайомилися, згадуємо з усмішкою, кажемо: як би не ті вівці…
Іван Володимирович та Ніна Андріївна прийняли невістку, як рідну дочку, панувала в родині злагода. Всі були по роботах, батько робив трактористом, мати – на буряках. Якраз тоді «Дружба» розділилася, в Немиринцях та Воронівцях організувалося господарство «Маяк». Стала Людмила працювати заступником головного бухгалтера, Леонід деякий час був бригадиром тракторної бригади.
- Народилися у нас Андрій, потім Юля, - продовжує Людмила Володимирівна - звісно, було важко, ще ж хату добудували, літню кухню збудували, ще  помаленьку стали в хаті ремонт робити, щоб було по-сучасному. І все самі, своїми руками. Льоня ж такий майстровитий, вміє все робити, і корморізку, і млина зробить, і електрику проведе. Головне ж для мене, що він надійний, ніколи не підведе, я в нього за спиною. Ще ж  любить жартувати, розвеселить, розсмішить. Ні разу я не пошкодувала, почуваю себе захищеною та щасливою. А як він мене підтримав, коли я захворіла! Ще раз переконалася, що він мій єдиний, найкращий, що він – моя доля. 
На вулиці Тернопільській в Немиринцях обійстя Воляників – чи не найкраще. Все тут до ладу, скрізь порядок, ясно, що до всього треба було докласти рук. 
- Хотілося, щоб було в нас не гірше, як в людей, - долучається до нашої розмови Леонід Іванович, - треба було на все це заробити. От добрим словом хочу згадати Василя Корнійовича Шуляка, робив я в нього в «Авантажі» комбайнером. Ото був господар, про людей дбав, слово тримав, платив добре. Шкода, що так рано пішов з життя… А ми ж  ще дітей вчили 9 років, доводиться  мені на заробітки їздити. Сказав би хто мені раніше, не повірив би.  То ще на щастя, що наші діти гарно вчилися в школі і самі вступили, без ніяких грошей,  на державну форму навчання, і ніколи не платили ні за заліки, ні за екзамени. Наш Андрій закінчив Хмельницьке музичне училище, треба було баян купити за три тисячі доларів, і ми купили. Працював кілька років у дитячій музичній школі викладачем по класу баяна,  подобалася йому ця робота, він же музикант. Ми ним дуже гордимося, хороший, серйозний хлопець, ще ж спортом займається, грає у волейбол та футбол. Зараз він у Польщі, хоче трохи заробити, бо як же на ту зарплату прожити? Звісно, що переживаємо за нього, хочемо, щоб по спеціальності далі працював, але буде видно.  Наша Юля закінчила Хмельницький Національний Університет, факультет соціальної роботи та педагогіки, теж вона в нас дуже хороша дитина, не було у нас з нею ніякої гризи. Вже ж ми її заміж видали, весілля зробили, і зятя Андрія прийняли в родину, як рідного. Живуть і працюють у Хмельницькому, але ж і їх маємо підтримати. Бо для кого ми живемо, для кого стараємося? Для них, для своїх дітей.
Людмила Володимирівна після колгоспу вже 17 років працює у сільській раді, була головним бухгалтером, а тепер – секретарем. Роботу свою любить, хоч з людьми нелегко, та завжди намагається допомогти, підказати, розрадити, а часом – просто вислухати.
- Бувають всякі моменти, - усміхається, - по роботі на зібраннях доводиться бувати, та чоловік ставиться до цього з розумінням. Ми ж обоє виховані так, щоб на людях не виявляти свої почуття, бути стриманими, бо ж це дуже особисте, сокровенне. Та впевнена, що наші почуття перевірені часом, що ми однодумці, а це дуже важливо, в тому, що наша родина – це наше найбільше щастя.
А про що ж ще мріють  щасливі у любові Людмила та Леонід Воляники? Про те, щоб в Україні настав мир, щоб діти міцно стали на ноги, щоб всі були здоровими, щоб онучат дочекатися.
Галина Тебенько

 

Категорія: Газета № 6 8.02.2018 | Переглядів: 39 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2018Зробити безкоштовний сайт з uCoz