П`ятниця, 18.08.2017, 13:34
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2016 » Січень » 6 » Добрий господар
10:30
Добрий господар

Творять її руки красу

Не треба навіть заходити в літню кухню  Людмили Божик, щоб зрозуміти – тут печуться  пиріжки. Їх запах  чути аж на дорогу, отож добряче лоскочить ніздрі  перехожих. Випікає Людмила Віталіївна їх два рази на тиждень, щоб у  неділю та четвер  винести на базар. А ще має постійних клієнтів – замовників, які приїжджають додому за її продукцією. Виручка від цієї випічки останнім часом стала  її основним доходом. І хоч усіляких кренделиків нині і в магазинах, і на базарі досхочу, її рум'яні, гарні, як сонце ,  струдлі та пиріжечки йдуть нарозхват. І в цьому немає нічого дивного, бо вони, справді домашні, випечені у печі, а начинка з домашнього саду – яблука,  вишня, смородина. Купує домашній сир,  у який добавляє,  знову ж таки,  домашні яйця.   Дріжджі бере  тільки криворізькі, каже, що в тісті не чути їх запаху.  А ще обов’язково каже молитву, коли розчиняє, щоб Бог допоміг у цій справі.  Не знаю, чи  він допомагає, а от внучок Ванюша  - права рука. І формочки почистить, і мак  потре. Ну, як же   не з'їсти такого пирога?  Він сам,  як кажуть,  проситься  до рота. З тістом Людмила «дружить» давно, ще коли працювала на сирзаводі, разом  іншими жінками спробувала пекти короваї. На її рахунку їх  десь до ста.
Потім цією справою не було коли займатися. Але  з  того часу, як не стало сина Андрія, не могла знайти собі місця, шукала в чомусь розраду. Хотіла, щоб були постійно чимось зайняті голова та руки. Втім,  і без випічки, її руки ніколи не знали спокою. Особливо  після того, як втратила чоловіка Федора, (а з того часу  пройшло вже більше десятка літ). Отож, на плечі  лягла і чоловіча робота. Навчилася штукатурити, класти плитку, сама заливала сходи, а ще  викопала рівці під фундамент на  батьківську  хату (12 на 12) у Човгузові,  Правда, довелося трохи збути худоби. Бо ж тримали і коні, і корову, і свиноматки. Обзавелася курми, їх нині в обійсті десь біля 70. В основному це брами та орпінгтони. І м'ясо є , і яйця.
Випічка – не єдине заняття цієї трудолюбивої жінки. Без тями закохана вона у квіти.  Починаючи з ранньої весни і до пізньої  осені, її садиба  аж палахкотить їх різнобарв'ям.  Тільки одних троянд тут 192 кущі.  А про всі інші й нічого казати. От тільки магнолії нема, про що дуже жалкує  і мріє про це гарне дерево із чудовими квітами. Зате  у садку господині є свої дива. Наприклад, груша, яка плодоносить чотирма сортами плодів. Його вона створила сама, бо прищеплювати дерева -  це ще одне улюблене заняття господині. А навчилася цього у свого дідуся Іллі, який добре знався на цій справі.  Отож, у садку Божиків  чимало  сортів яблук, слив малини,  смородини, полуниць. Гордиться і сортами помідор, які цього року вродили на славу,   на одному з кущів, який  нагадував маленьке деревце, виросло аж  70 грон!  Його та інші  кущі  показала мені дочка господині Альона,  на фото у своєму телефоні. 
Краса красою, але ж до всього треба рук докласти.  А якщо ще врахувати хатню роботу, то, здається, їх треба мати не одні.   У хаті ж  Людмили Віталіївни теж є чим подивуватися. В одній із кімнат, навпроти  гарного сучасного  каміна,  красується цілий ряд екзотичних вазонів, які майже в ріст людини. Якраз цвітуть  лимонні дерева, біленькі дрібненькі квіточки вражають своїм запахом. Поряд вже плодоносить деревце з мандаринами, лаврове дерево і  гарний кущ чорного перцю.  Особлива гордість – кімнатна троянда  з оригінальною квіткою оранжевого кольору.
Оселя Божиків чиста і затишна. Господиня в усьому любить порядок. До цього її привчила колись бабуся Олена.  Отож,  слідує її науці. Чистота  на подвірї, городі, в садку,  прилеглій до оселі території. На все знаходить Людмила час. 
Нелегко склалася її доля, немало горя пережила, але знайшла в собі сили на добрі справи, навчилася триматися у цьому житті на плаву. Всю свою любов віддає дітям, шістьом онукам, допомагає  їм чим може,  а ще доглядає старенького батька, якого забрала до себе із села.
Кажуть, що краса людини – у праці. В цьому  я ще раз переконалася, дивлячись на цю мужню жінку.   Незважаючи ні на що,  роки  перед нею безсилі. Хай же буде ще так довго, Людмило,  хай Бог допомагає вам у всіх ваших добрих справах.
Лідія Пейда

Категорія: Газета № 106-107 31.12.2015 | Переглядів: 485 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Січень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz