Субота, 20.01.2018, 17:51
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » Газета № 103-104 28.12.2017

Дякуємо за підтримку
Рік, що минає,був для нас, працівників редакції, непростим. З одного боку, позитивним було те, що у відповідності із Законом України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» ми завершили процес роздержавлення, з 6 березня 2017 року редакція газети з комунального підприємства перетворилася у суб’єкт господарювання, засновником і приватного підприємства, і газети став трудовий колектив. З іншого боку, через стрімке подорожчання у нашій країні (зросли вартість друку газети, плата за її доставку, енергоносії та інші послуги), наприкінці року фінансовий стан підприємства ускладнився. І в таких умовах ми продовжували творити нашу газету, вона вчасно друкувалася та надходила у поштові відділення. Бо ж це наш святий обов’язок перед передплатниками і інакше бути не може. 
Та завдяки допомоги багатьох свідомих, з громадянською позицією людей, нам вдалося подолати таку скрутну ситуацію.

Категорія: Газета № 103-104 28.12.2017 | Переглядів: 34 | Додав: Korespondent_g | Дата: 28.12.2017 | Коментарі (0)

З перших вуст
Оскільки живемо в час інформаційного суспільства, стрімкого входження в інформаційний простір мультимедійних засобів масової інформації, у соціальних мережах досить активно з’являються висловлювання жителів нашого краю – коментарі тих чи інших подій, дій посадових осіб. Як виважені та об’єктивні, так і доволі суб’єктивні та суперечливі. Оскільки головними принципами діяльності «Життя Теофіпольщини» є об’єктивність, неупередженість та збалансованість  інформації, забезпечення плюралізму думок, точку зору на гострі теми у соцмережах з’ясовуємо у голови районної ради Андрія Петринюка.
Отож, у Фейсбуці продовжують з’являтися повідомлення жителя Михиринець Василя Глущука, батька військовослужбовця, випускника Львівської Національної Академії Сухопутних  військ імені Сагайдачного, який проходить військову службу у зоні АТО. Він звинувачує депутатів районної ради Сергія Мороза та Василя Яцуха, і, найбільше, вас, навіть вдається до прокльонів, у тому, що районна рада не прийняла рішення щодо закупівлі для його сина автомобіля «Ніва» для виконання бойових завдань підрозділу, у якому той служить. Що ви на це скажете?
- Дійсно, до мене, як голови районної ради, кілька місяців тому звернувся з таким проханням Василь Глущук.  Оскільки я одноособово не приймаю таких рішень, і все це не так просто, як комусь здається, кошти виділяються під відповідні програми, я звернувся до депутатів, учасників АТО Василя Яцуха та Тарієла Мурадова, аби вони дізналися, чи дійсно цей автомобіль потрібний. Тарієл Мурадов зателефонував до командира батальйону, де служить молодий офіцер. Цей командир сказав, що в придбанні  такої одиниці техніки немає необхідності, що підрозділ забезпечений всім необхідним

Категорія: Газета № 103-104 28.12.2017 | Переглядів: 47 | Додав: Korespondent_g | Дата: 28.12.2017 | Коментарі (0)

То романтики чи жирафи?
Людей із загальмованою реакцією, зазвичай, порівнюють із жирафами. Пам’ятаєте вираз, «доходить, як до жирафи»? В контексті, про який піде мова, не хочеться ображати тварину, але та поведінка, яку демонструють наші депутати обласної та районної рад, наштовхує на це порівняння, бо у нас вони певні сигнали та рішення також приймають жираф’ячими темпами. У результаті це перетворюється на відкрите посміховисько.
Так,  в газеті «Життя Теофіпольщини» широко висвітлюється питання будівництва районного будинку культури в смт.Теофіполь. За поданням голови районної державної адміністрації Юрія Маєвського даний об’єкт був включений до переліку об’єктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку у 2016-2017 роках. А в подальшому райдержадміністрація та районна рада частково самоусунулись від виконання своїх обов’язків у сфері будівництва, а тому народний депутат України Андрій Шинькович переклав частину цих обов’язків на себе і всі ми повинні дякувати йому за це.

Категорія: Газета № 103-104 28.12.2017 | Переглядів: 43 | Додав: Korespondent_g | Дата: 28.12.2017 | Коментарі (0)

Сподівалася застати бабу Ганю, як кажуть на неї в Гаврилівці та у великій родині Зданюків,  у теплій хаті, не було  морозу цього дня, та прохолодний вітерець добре пробирав. Аж ні, поралася надворі, зайшла якраз у літню кухню. Хоч зігнута вдвоє, спирається на палицю, та видається ще проворною. А 2 січня виповниться їй вже 90 літ. 

Берегиня великого роду

- То  ви з газети?, - перепитує, бо ж трохи недочуває, - о, то я вас знаю, районну газету читаю. І «Голос України» читаю вже давно, роками,  як та розруха в Україні почалася. Боже, до чого воно вже дойшло? Коли ж якийсь просвіток буде? Ще ж, на тобі, війна, хлопці молоді гинуть! Нема пуття, і все. І по «Інтеру» дивлюся «Стосується кожного», яке то всяке в людей буває.
Поринає Ганна Григорівна у спогади, має ще добру пам’ять,  За своє життя що наробилася, то наробилася. В колгоспі з 17 років, а в 19 косарем була, нарівні з чоловіками косила. І треба було робити, такі часи були. То хіба ж це можна забути? Чоловік Олексій теж в колгоспі трудився, день при дні,  чи були коли вихідні? І вдома треба ж було все поробити.  А дітей семеро виростили! Скільки ж то треба було ж недоспати, нагризтися, і нагодувати, і вдягнути та взути, ще навчити між людьми жити.

Категорія: Газета № 103-104 28.12.2017 | Переглядів: 26 | Додав: Korespondent_g | Дата: 28.12.2017 | Коментарі (0)

Святкуємо цікаво та весело

З метою відтворення обряду проведення вечорниць у Лисогірській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів  в день Андрія  були проведені українські вечорниці. На святі було розкрито красу обряду.  Виконуючи пісні, душі дітей були переповнені почуттям любові до рідного краю.
Це було свято народної мудрості та української народної пісні, бо, які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства,  наприклад, «Грицю, Грицю до роботи», «Добрий вечір дівчино!» та інших.
 Господар свята  Андрій  Букевич  запропонував  хлопцям, які завітали в його хату на вечорниці, самостійно,  без допомоги дівчат, наліпити вареників. Вони їх  в  наліпили,  зварили,  а потім  мали змогу посмакувати  ними, з’їсти вареник у сметані, не торкаючись руками. А господиня разом із дівчатками займалися головною стравою – випіканням калити.

Категорія: Газета № 103-104 28.12.2017 | Переглядів: 20 | Додав: Korespondent_g | Дата: 28.12.2017 | Коментарі (0)

Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2018Зробити безкоштовний сайт з uCoz