П`ятниця, 18.08.2017, 05:54
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Січень » 19 » Грані буття
11:50
Грані буття

Пам’ять не сивіє
До 30- річчя створення Волицької ветеранської організації
Історію творять люди. І про одного із її творців, творців історії нашого району, учасника війни Петра Даниловича Кондратюка, хочу сьогодні розповісти.
Народився Павло Данилович у 1929 році у Волиці. З юних літ полюбив хлопець село, землю, поле, тому  твердо вирішив  трудитися у рідному господарстві.
У 1950 році його разом з односельцями Олександром  Власовичом Ковальчуком та Григорієм Федоровичем Семенюком  призвали у ряди Радянської Армії. Доля всіх трьох закинула на Далекий Схід до китайської границі. Перший рік служили в м. Ленінськ, пізніше в Хабаровську і Комсомольську-на-Амурі.  Служба була нелегкою. У літній період працювали  юнаки у будівельних батальйонах, зводили на  житлові та господарські приміщення, а взимку  - у тайзі на заготівлі лісоматеріалу.
Після демобілізації в 1954 році Петро Данилович, прийшовши у рідне село, пішов вчитись у школу механізації. А вже   наступного року почав працювати механізатором в колгоспі. Працював на тракторах КДП, Т-38. З перших же днів зарекомендував себе дуже сумлінним  працівником. Добросовісно відносився до збереження і експлуатації ввіреної техніки. Був дуже відповідальним під час сільськогосподарських кампаній. Чи то готував грунт під посів, а чи збирав урожай зернових чи інших культур, завжди робив це добросовісно і своєчасно, не чекав вказівок голови чи агронома, в усьому проявляв ініціативу.
Він душею вболівав за доручену ділянку  роботи. У 1967 році очолив ланку по вирощуванню цукрових буряків та картоплі. З кожним роком нарощував їх виробництво, підвищував врожайність. Шана, авторитет,  як відомо, не приходять самі  по собі. Їх треба заслужити щоденною сумлінною працею. У 1971 році  ланка Петра Кондратюка виростила з кожного гектара по 407 центнерів цукрових буряків, по 120 центнерів картоплі, а в 1972  - по 505 центнерів цукристих і по 155 центнерів картоплі. За сумлінну працю і досягнення високих показників у вирощуванні сільгоспкультур портрет Петра Даниловича красувався  на Дошці пошани господарства багато років.
 А ще у  1972 році Петро Данилович був нагороджений медаллю «За трудову доблесть», а у 1977 році – орденом Трудового Червоного Прапора. Став для нього пам’ятним  і 1984 рік. Тоді  йому було присвоєно почесне високе звання -  Заслужений механізатор республіки.
Довгі роки він був прикладом для цілої плеяди механізаторських кадрів господарства. За його плечима, а також пенсіонерів Олександра Власовича та Григорія Федоровича не тільки роки, але й досвід, мудрість, які вони передають теперішньому поколінню. Це завдяки таким, як вони,  завдяки їх роботящим рукам, вмінню, наполегливості з кожним роком покращувалося наше село, збагачувалися духовно люди. І наш обов’язок - пам’ятати своїх заслужених і почесних односельчан, цінувати і шанувати їх.
Володимир Поліщук, заступник голови ветеранської організації

 

Категорія: Газета № 5-6 19.01.2017 | Переглядів: 71 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz