Понеділок, 23.10.2017, 12:47
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Березень » 9 » Грані буття
11:03
Грані буття

Історію змінити неможливо

(Продовження, початок у газеті № 9-10 від 2 лютого, № 11-12 від  9 лютого, № 13-14 від 16 лютого, 15-16 від 23 лютого)

За роки українсько-більшовицької громадянської війни містечку було завдано величезних збитків, його господарство занепало, перестали діяти заводи, завмерла торгівля, багато виробничих, торговельних і житлових будинків було зруйновано. В стані глибокої розрухи перебувало сільське господарство. На 65 відсотків скоротилося поголів’я коней, майже наполовину - поголів’я корів, свиней,  овець. Вийшли з ладу сільськогосподарські машини, локомобілі, двигуни, стали непридатними для використання  багато грунтообробних знарядь, транспортних засобів. Все це призвело до скорочення посівних площ, погіршення якості обробітку землі. У 1920 році селяни зібрали по 4-4,5 центнера зерна з десятини або вдвічі менше, ніж до війни. Але найбільшою втратою були люди, багато яких полягло у боротьбі з окупантами. Та цього більшовикам здалося мало і вони уже після війни, у 1921 році, додатково розстріляли 18 жителів містечка, які боролись за незалежну Українську Народну Республіку, багатьох замордували в тюрмах. Але це був тільки початок знищення наших людей. 

Події1917-1921років 
у спогадах Філарета Каліновича
 У нашому шкільному музеї зберігаються спогади Філарета Каліновича «Записки современника», які подарувала його родина. Філарет Євменович Калінович - житель Теофіполя і сучасник революційних подій 1917-1921років, відносився до інтелігенції, на «відмінно» закінчив два класи Теофіпольського фундушевого училища і працював головним бухгалтером на маслозаводі. Всі описи подій викладав, як сторонній глядач у довільному порядку. 
У «Записках современника» він детально описав події 1917-1929 років і видатних особистостей того часу. Частина подій, зазначених у цих рукописах, у свій час були досліджені і описані моїм дідусем - Іваном Стасюком у книгах «Історія Теофіпольщини» та «Історія міст і сіл Теофіпольщини», але деякі нові і цікаві факти спогадів Каліновича будуть вперше опубліковані в нашій роботі.
 Розповідь про Шишковську республіку
  На початку своїх спогадів  Калінович описує звірства німецьких військ у 1918 році  і незадоволення селян, які виступали проти «непосильних контрибуцій». З його праці ми дізналися про те, що німецьку владу підтримував місцевий ксьонз Вехецький та поміщики з навколишніх сіл - фон-Бюлов, Кноль, Корнатовський та ін.
Селяни прагнули взяти владу в свої руки, відібрати у поміщиків землю і весь «живий і мертвий інвентар та розподілити це все серед найбіднішого безземельного та малоземельного населення.
Філарет Калінович детально описує Петра Микитовича Шишка, як активного діяча революційних подій тих часів. Спершу Шишко підтримував більшовиків, а після поїздки до Києва на з’їзд хліборобів, він став прихильником Центральної Ради та УНР. А у 1918 році в Теофіполі проголосив республіку, яку місцеве населення називало  Шишковською республікою. Це поняття ніколи раніше не вживалось у історичних книгах, статтях чи дослідженнях. 
Описує Філарет Калінович портрет Петра Шишка: «Невисокого зросту, середніх років, із вилицюватим обличчям, широкоплечий, міцно збитий з підкрученими вусами, він справляв враження буйного бика, якому не були страшні ніякі перешкоди».
Називає Калінович і соратників Шишка: окрім Васюка, згадуваного у працях Івана Стасюка, стало відомо про начальника штабу загону Возного і ад’ютанта Пирожука.  
В «Записках современника» автор описує детальний портрет командира загону Васюка: «правильні, великі, непозбавлені привабливості риси його обличчя, високе чоло, глибоко вдумливі красиві розумні очі, ледь помітна в кутиках губ посмішка - вселяли до нього симпатію і довіру, не дивлячись на його молоді роки. Походив Васюк з бідної селянської сім’ї, в сільській парафіяльній школі  по успішності рахувався в числі кращих учнів. Будучи на початку війни призваним в армію, він був направлений до Київської школи прапорщиків, по закінченню якої з маршовою ротою відправився на фронт. Лютнева революція застала його на фронті в чині штабс-капітана. Будучи аполітичним, він  не долучався ні до яких політичних партій, плюнув на цю,  як він висловився, «метушню», скинув погони і діставшись додому, зайнявся сільським господарством. А тут повернулися поміщики з карателями і хочуть відняти ту землю, на якій багато віків працювали його предки. Так чому ж не прогнати ненависних експлуататорів, коли є з ким і чим.
Цікавим є факт, що під час  селянського повстання 1918 року проти німецьких загарбників, теофіпольці добровільно принесли велику кількість зброї - гвинтівки, шаблі і револьвери різних видів. 

Вікторія Стасюк, учениця 11 класу Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, Мала Академія наук, відділення історія, секція  «історичне краєзнавство», з роботи «Повстанський рух на Теофіпольщині у 1917-1921 роках»     

 

Категорія: Газета № 19.20 9.03.2017 | Переглядів: 53 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz