П`ятниця, 20.10.2017, 07:52
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Червень » 1 » Куди йдемо?
10:52
Куди йдемо?

Найкраща школа, яка найближче до дому

Минулої п’ятниці для 2864 школярів навчально-виховних закладів Теофіпольщини продзвенів останній дзвінок. Для 107 одинадцятикласників він пролунав востаннє. На жаль, доводиться констатувати, що з кожним роком учнів у районі стає все менше, то ж на сьогодні над 12 малокомплектними школами нависає Дамоклів меч оптимізації. Це дві початкові, 5 І-ІІ ступенів, 5  І-ІІІ ступенів. За останні 9 років з освітянської карти зникли Котюржинецький НВК ЗОШ І ступеня-ДНЗ, Троянівський НВК ЗОШ І ступеня-ДНЗ,  Лідихівська ЗОШ І ступеня, Улянівський НВК ЗОШ І ступеня-ДНЗ, Медисівський НВК ЗОШ І ступеня-ДНЗ, Олійницький НВК ЗОШ І-ІІ ступенів-ДНЗ, Ільковецька ЗОШ І-ІІ ступенів. У Лідихівці залишився лише дитячий садок, в Ільківцях – НВК ЗОШ І ступеня-ДНЗ. Ні дитячого садочка, ні початкової школи немає в Малому Лазучині, Котюржинцях,Троянівці, Гаївці (колишньому Уляновому), Медисівці та Олійниках. Отже, немає освітньо-духовного центру, який, безперечно, об’єднував село, був фактором стабільності, хранителем кращих моральних цінностей. Чомусь не вистачає в нашої держави, яка за Конституцією взяла на себе зобов’язання надавати освітні послуги, коштів на утримання малокомплектних шкіл. У хід йдуть аргументи на кшталт того, що на одного вчителя припадає 2 учнів, що утримання таких закладів потребує значних затрат,  що освітні послуги тут низької якості, то ж діти не зможуть соціально адаптуватися, не зможуть бути конкурентоспроможними. І це на фоні того, коли в країні безкарно  розкрадаються мільярди бюджетних коштів, а чиновники безсоромно декларують статки, що не співвідносяться з їхніми доходами.Черговою жертвою оптимізації відділ освіти райдержадміністрації намітив Мар’янівську ЗОШ І-ІІ ступенів, де на сьогодні навчається 26 учнів, хоч за діючою постановою Кабінету Міністрів ЗОШ І-ІІ ступенів підлягає реорганізації, якщо в ній навчається 25 і менше учнів. 16 травня тут відбулося засідання педагогічної ради школи за участю т.в.о. заступника голови райдержадміністрації Мирослави Майдан та начальника відділу освіти Майї Мельник. Вчителям повідомили, як буде реорганізована школа: буде діяти навчально-виховний комплекс ЗОШ І ступеня-ДНЗ, учні 5-9 класів будуть підвозитися шкіль-ним автобусом у Святецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, дорога буде поремонтована, вчителів забезпечать роботою. Однак такі перспективи розвитку не привабили вчителів, заяви на переведення і інші школи вони не написали. Бо якщо одним з аргументів  було зменшення затрат на утримання закладу, то в чому економія? Адже все приміщення має опалюватися, а встановлений тут побутовий газовий котел економний, всього за опалювальний сезон затрати на енергоносії складають біля 50 тисяч гривень.
22 травня в школі відбулися позачергові бать-ківські збори. До батьків, вчителів знову апелювали Мирослава Майдан та Майя Мельник, а ще голова райкому профспілки освітян району Ніна Киричок.  Участь у зборах взяла Святецький сільський голова Катерина Базалійська, яка підтримала громаду.  Однак і цього разу згоди не було досягнуто.
Отож, з таким тривожним настроєм вчителі, батьки та учні прийшли на свято останнього дзвінка. Варто зазначити, що вчителі його дуже гарно підготували, то ж захід був емоційним та зворушливим. З вітальною промовою виступив директор школи Петро Стецюк, проаналізував роботу закладу. Гарно працювали учні впродовж навчального року, то  ж є результати. П’ять відмінників навчання – Ірина Березюк, Інна Березюк, Олександра Вишневська, Дмитро Мартинюк, Вікторія Захарчук, а Павло Юрасюк посів друге місце в районній олімпіаді з трудового навчання. У Міжнародному конкурсі «Соняшник» знавців української мови на всеукраїнському рівні у п’ятикласника Дмитра Мартинюка – почесне друге місце,  а в Назара Мартинюка, Сергія Базалійського  та Олександра Березюка  на обласному рівні – треті місця. У Всеукраїнському математичному конкурсі «Кенгуру» відмінні результати показали Діана  Березюк, Сергій Базалійський, Роман Ільчук. У Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня» добрі результати в Олександра Березюка та Романа Ільчука. Чотири роки під керівництвом вчителя біології Миколи Пашка у школі діє гурток спортивного танцю в стилі «брейк-данс». На цьогорічному районному конкурсі-огляді художньої самодіяльності гурток у складі Сергія Триндюка, Романа Ільчука, Олександра Мохнача, Іллі Шевченка, Олександра Березюка та Павла Юрасюка посів перше місце, брав участь в обласному конкурсі-огляді. Відзначився на районному огляді-конкурсі художньої самодіяльності і соліст Валер’ян Гвоздій, зайняв третє місце. Також учні школи беруть активну участь в районних спортивних змаганнях. 
То ж на святі майже всі школярі отримали грамоти, і відділу освіти, і шкільні. А вчитель Микола Пашко за творчу діяльність нагороджений грамотою Хмельницького обласного інституту післядипломної освіти. 
З вуст учнів звучали на святі щирі віршовані рядки та пісеньки про рідну школу, прекрасну шкільну родину, незабутні шкільні роки, про першу вчительку, про найкраще на світі, наймиліше подільське село. Привітали школярів також вчителі Галина Ментух та Анастасія Синчук. 
І пролунав останній дзвінок. Його неповторна журливо-радісна мелодія торкалася сердець учнів, батьків та вчителів. Бо що буде далі?
- Ми хочемо, - казали батьки, - щоб і надалі в нашому селі була дев’ятирічна школа, щоб діти були на очах,   бо для нас найголовніше – це їх здоров’я та безпека. А не дай, Боже, захворіє дитина в школі, і коли вона додому повернеться? Та й задуває зимою дорогу до траси, буває, що ми тиждень відрізані, що то буде таке за навчання.  Вчителі у нас дуже хороші, старанні, люблять наших дітей, ми їм повністю довіряємо. За рік щось може змінитися, хтось переїде, дітей в школі буде більше. Дайте в газеті оголошення, що є в Мар’янівці пусті хати, хай люди переїжджають. Ще нас обурює, коли кажуть, що наші діти не зможуть соціально адаптуватися. Вчаться наші діти в коледжах, інститутах, університетах, ні за кого не гірші. Ще вони кажуть, що дитячий садок тепер буде. А до цього часу чого в нашому селі садка не було? Ми що, тут не люди? Нас всіх треба винищити? Не треба школи, не треба села? Що то в нас за така влада!
Директором школи Петро Стецюк працює з серпня 2013 року. Доклав зусиль до покращення матеріально-технічної бази: за цей час поремонтували дах їдальні, відремонтували електроплиту та газове обладнання, впорядкували шкільні ділянки, за допомогою ТОВ «Святець» провели капітальний ремонт водовідведення. В школі тепло, затишно, привітно.
- Звісно, найбільша наша проблема, - міркував, - це ненаповнюваність класів, індивідуальне навчання. Хоч вчителі працюють з дітьми аж ніяк не 5 годин на тиждень замість 23. Все залежить від ентузіазму вчителя, а в нас працюють справжні ентузіасти, педагоги за покликанням, у нас творчий, згуртований колектив. Тому позитив нашої школи  - у глибокому знанні вчителями індивідуальних особливостей та умов розвитку кожного учня. Це переважає ту негативну рису, до якої апелюють прихильники закриття малонаповнюваних шкіл – нібито замкнений соціум, дефіцит спілкування. Бо наші діти – дуже хороші працелюбні, доброзичливі, зі сформованими моральними цінностями, і, як правило, конкурентоспроможні  у дорослому житті. Всі ж академіками не будуть. 
Є ще один закид  у відділу освіти до цієї школи –  їдальня, яка розташовані в іншому приміщенні, не опалюється, капає з стелі на голову. Хоч  електричний конвектор, встановлення якого зняло б цю проблему, чотири роки тому коштував  всього лише біля 4 тисяч гривень. Не знайшлося таких коштів у відділі освіти. Однак, у березні 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесене кримінальне провадження за статтею 364 ККУ стосовно змови службових осіб відділу освіти РДА з підприємцем з Волинської області щодо закупівлі обладнання для комп’ютерного класу, яке не відповідає вимогам, по завищеній вартості, чим спричинило збитки у розмірі 145 тисяч гривень. От для такого кошти є. 
Що думає з приводу намірів відділу освіти реорганізувати Мар’янівську ЗОШ І-ІІ ступенів, ми поцікавилися у великого патріота Святецької громади, директора ТОВ «Святець», депутата обласної ради Василя Мастія.
- Наше господарство, - казав, - постійно підтримує всі навчально-виховні заклади, які діють на території громади, це три школи і два садочки. Ясно, що основною причиною, внаслідок якої владі доводиться приймати непопулярні заходи, є складна демографічна ситуація. Що ж до Мар’янівської школи, то я за те, щоб вона залишалася дев’ятирічною і працювала собі далі, бо то ж наші люди, наші діти. А дорогу до траси треба поремонтувати, бо ж яма на ямі. Приїжджала комісія, обстежила, чи зробиться воно так скоро, як на словах. А зимою тут треба тримати щодня бульдозера, бо цю дорогу обов’язково закладає. То ж на людей треба зважати, поважати їх права та інтереси.
Яка ж школа є найкращою? Велика, гамірна, але з конкурентним середовищем? Для батьків та школярів з Мар’янівки  - їхня невеличка, та, що найближча до дому.
Галина Тебенько

 

 

Категорія: Газета № 43-44 1.06 2016 | Переглядів: 93 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz