Четвер, 17.08.2017, 06:31
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Березень » 23 » Лебідка
12:28
Лебідка

Хай ніколи не згасне їхнє кохання

Справжня  любов, кохання  - одвічні цінності, які перевіряються важкими випробовуваннями у житті. Ми це спостерегли не в кіно, не у книзі. За цією історією кохання ми спостерегли у реальному житті.

Вони зустрілись, коли одинадцятикласниця нашої Святецької  ЗОШ І-ІІІ ст. Люба Назаренко  перебувала на підготовчих курсах у Хмельницькому. З-поміж своїх ровесниць  вона вирізнялась щирістю, милосердям, добротою, хоч у сім’ї була єдиною дитиною. А ще понад усе  любила співати. То ж у пору прекрасної безтурботної юності, коли душа прагнула ще незвіданих почуттів, зустріч із юнаком із Старосинявщини  окрилила дівчину.
Віталій виріс у багатодітній родині, там  росло  дев’ятеро дітей, то ж  не завжди солодкими були його  дитячі роки. Це і загартувало хлопця.
По закінченню  Хмельницького ліцею електроніки поїхав  на роботу до столиці. Саме  у цей час розгорнулися події  Революції Гідності. Двадцятирічний хлопець опинився у вирі життя Майдану.  Поблизу стадіону імені Валерія Лобановського разом із побратимами конструюють метальний апарат.
 Невдовзі Віталія призвали  на строкову службу, яку він проходив  в  101-й   окремій Київській  бригаді охорони Генерального штабу  ЗСУ. Прослуживши 9 місяців, 15 березня  2016 року Віталій Бельдяєв  підписав  контракт. Це означало, що неминуче мав бути на фронті.  Про його рішення родина не знала, а згодом  повідомив, що знаходиться  у Донецькій області, у селищі Часів Яр.  На лінії вогню був снайпером. День 12 квітня  2016 року докорінно змінив життя Віталія на «до» і «після».
Перебуваючи  в окопі у лежці (позиція снайпера), поруч у товариша закінчились боєприпаси. Необхідно перезарядити зброю. Віталій  окопом перейшов  на  позицію побратима, який  відійшов за поповненням бойового арсеналу. І тут телефонний дзвінок. На тому боці обізвалась вона – Люба:  «Ало, Віталику..»  Але у цей момент не до розмов.  «Потім передзвоню», - відповів. А вже через кілька хвилин  позиція товариша, на якій перебував наш герой, була розтрощена вщент. Пригадує лише, що пам’ятає , як товариші джгутом тісно перев’язали  ліву руку.  А далі все…
  До свідомості прийшов лише через кілька днів  у реанімації  Дніпропетровської лікарні  імені Мечникова.  Перед  очима все пливло, тільки миготіли тіні  білих халатів. Першим над ліжком  воїна  схилився  схвильований,згорьований  батько. Але син знову втрачав сві-домість…
   А у цей час з острахом  тріпотіло серце у Люби: «Чому не можу додзвонитись?  Він же сказав, що передзвонить».  Та ось дзвінок від рідної сестри Віталія, яка повідомила , що він важко поранений  і знаходиться в  реанімаційному відділенні.  Того ж дня Люба птахою полетіла до Дніпропетровська. І коли лікарі провели її до реанімації, то почули зворушливе: «Віталику, я тепер тебе ніколи не залишу…» І,  на радість лікарям, вони вперше  побачили усмішку на забинтованому, знівеченому обличчі молоденького солдата. І це вселяло надію, хоча він був найважчим з усіх поранених.
 З того часу Люба не залишала Віталія ні на мить. Одночасно допомагала іншим пораненим, які були поряд. Почались довгі місяці лікування у Ірпінському, Київському центральному шпиталях. Переніс сім операцій. Ампутація лівої кисті руки, сім смертельних осколків вилучено із черевної порожнини. Операція в Центрі нейрохірургії ока, хоча, на жаль,  ліве око врятувати не вдалось.
Але вони разом із своїм великим коханням  пережили усе. Коли поранений боєць повернувся  із Центру нейрохірургії, його не хотіли знову приймати до відділення. Згадує Віталій: «Не знаю, що і з ким говорила Люба, але за півгодини  біля мене були лікарі – хірурги і медсестри…»
Пройшовши лікування, реабілітацію, вистраждавши і вистоявши, попри  страшний біль, двадцятидворічний  герой-захисник  попросив руки у тієї,   яка не залишила його у  найскрутнішу хвилину в житті, допомогла вистояти і фізично,  і морально. У відповідь почув  тихе, спокійне : « Так, я завжди готова бути разом з тобою».
 І ось настав той довгожданий момент, коли  у легкому весільному вальсі  закружляла молода новостворена сім’я. Немов  маленький оазис доброти  й одвічних життєвих істин  запанував на початку застілля, коли до  прикрашеної зали увійшли   із рідної Віталія Старосинявщини представники  влади, партії «Батьківщина», районної спілки воїнів АТО, викладачі  музичної школи із подарунком та запашним триярусним  короваєм.
З метою виховання в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до рідної країни, гордості за наших захисників, напередодні 3-ої річниці Революції Гідності  ми запросили  Віталія на зустріч до нашої школи.
З глибоким сумом, та сльозами на очах учні, вчителі  та працівники  школи  слухали розповідь молодого бійця, який у свої 22 роки  пройшов пекло, дивився в очі смерті. І  сьогодні він не лише одягає свою військову форму, прикрашену бойовими нагородами, але й повернувся у свою 101  окрему бригаду.
Це людина сильної волі, міцного характеру, впевнений у собі, справжній патріот України. Це приклад,  моральний авторитет для підростаючого покоління. 
Ми подарували нашому гостеві квіти, які виготовили учні початкових класів, а також вручили грошову допомогу від учнівського благодійного ярмарку.     У переддень жіночого свята  до Любові та Віталія Бельдяєвих прилетів із вирію лелека, і на своїх крилах, разом із весною,  приніс поповнення родини – маленького синочка Андрійка, майбутнього  помічника татові і мамі. 
Тож нехай ваша любов, молоді батьки,  не згасне, потіхи вам від сина, хай росте на радість  усій родині. Я  впевнена, що ви  виростите і виховаєте  його справжньою  людиною.
Ця оповідь про справжню любов, про безмежні почуття,титанічну турботу і від-даність  рідній Батьківщині.
Надія Сут, класний керівник Люби Назаренко

 

Категорія: Газета № 23-24 23.03.2017 | Переглядів: 43 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz