П`ятниця, 20.10.2017, 07:54
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2016 » Березень » 3 » На часі
10:29
На часі

Нам є на кого рівнятися

Хочу розказати  про чудову людину, великого патріота,  справжнього захисника України, мого земляка Сергія Чижа. Зрілий чоловік, у важкий час для нашої Батьківщини не став сидіти вдома і дивитися, як за нашу  незалежність борються  молоді хлопці. Добровольцем пі-шов на її захист. 
Народився він  в Гальчинцях 22 січня 1970 р. Закінчив Гальчинецьку восьмирічну та Шибенську середню школи. Навчався в Волочиському  СПТУ № 17. служив в рядах Радянської Армії, спочатку в Ярославській області за Москвою, а потім на Україні в Сумській області   у місті Ромни. Після армії, через військкомат набирали хлопців  у миротворчу місію ООН. Сергій написав рапорт, пройшов відбір і у 1996 році на 7 місяців поїхав в Анголу виконувати миротворчу місію.
Коли на Сході нашої країни розпочалася боротьба з незаконними бандформуваннями, з відвертою агресією Росії, ветеран-миротворець став добровольцем однієї з перших хвиль мобілізації. Потрапив у 80-ту Львівську десантну бригаду, два тижні пробув на полігоні. Коли почалися серйозні бої за Луганський аеропорт, Сергій разом з батальйоном з 40-ка добровольців вирушив на його захист. Стояли там до останнього, поки аеропорт повністю не знищили. Після цього зачищали Кримське, підготовлювали оборону. Постійно виїжджали на роботу в Щастя і Трьохізбенку. Закінчував службу уже в Донецькій області, в Авдіївці. За весь період, поки знаходився на Сході, побував ледь не в кожному куточку  Луганської і Донецької областей. 
 Демобілізувався, живе з сім’єю у Волочиську, працює у ТОВ «Агробізнес» електриком. Займається громадською роботою, очолює спілку воїнів  АТО Волочиського району.  
- Війна - це біда, - каже боєць, -  нічого доброго у ній немає.  Не ми її почали, але ми повинні воювати, бо якщо ми не будемо цього робити, то не буде нас, як таких. Ми не зможемо бути такими, як ми хочемо  - вільними і незалежними. Повинне бути якесь більш політичне рішення, аби цій війні настав кінець. Має бути більш різкіше ставлення до окупованих територій, до тих, хто там проживає, і взагалі до тих, хто проти нас воює.  
Його життєве кредо – «Потрібно бути  в ладах зі своєю совістю». Коли  йшов на Схід,  розумів, що один  там не зробить  «ніякої погоди», але сидіти спокійно на дивані теж не міг. Бо сам себе картав би за те, що молоді хлопці там воюють, гинуть, а він, досвідчений, професіонал, сидить вдома. Себе таким великим патріотом не вважає, але якщо ще потрібно буде йти, то піде.
Нам, сучасній молоді, передусім бажає віри. А ще - знати, що є  наша держава, в нас немає іншої. І лише від нас залежить, якою вона стане.
Якщо серед нас є такі, як Сергій Чиж, ми переможемо. Нам, молодим, є на кого рівнятися.
Юлія Огороднік, учениця 11 класу Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів 

 

Категорія: Газета № 17-18 3.03.2016 | Переглядів: 141 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz