Середа, 18.10.2017, 01:13
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2016 » Грудень » 1 » На часі
12:34
На часі

Андрій Петринюк: згуртуватися задля блага громад

Сьогодні, після численних трансформацій, місцеве самоврядування в Україні, як і в усьому світі, розглядається як єдино можлива і найбільш раціональна форма влади на місцях, як базис, що визначає усю суспільну надбудову. Життя підтверджує, що не може бути справжньої демократії без порядку, держави – без належного контролю, а повноцінного самоврядування – без необхідного обсягу повноважень і матеріально-фінансових ресурсів, але для цього потрібна спокійна, злагоджена робота всіх гілок влади. Про це, і не тільки про це,  напередодні Дня місцевого самоврядування – у розмові з головою районної ради Андрієм Петринюком.
30 листопада минув рік, відколи ви очолюєте районну раду, до того два скликання обиралися її депутатом, отож, у місцевому самоврядуванні ви не новачок. Як почуваєтесь у цьому кріслі?
- Якщо чесно, звісно,  до цього мені було набагато легше, я займався своїм підприємством, був сам по собі, мав більше часу для дітей, сім?ї, а депутатська діяльність була таким собі громадським навантаженням. А на цій посаді, як відчув, усвідомив відповідальність, яка лягла на мої плечі… В основному ж люди не розрізняють, де чия компетенція, районної ради чи райдержадміністрації, раз ти голова районної ради, значить відповідаєш за все. Хоч думав, що зможу зробити більше, практично реалізувати всі накреслені плани.
Що ж все таки вдалося?
- Перш за все, хочу сказати, що намагався допомогти у вирішенні проблемних питань всім селищним та сільським радам, громадським організаціям, всім жителям району, хто приходив до мене на прийом. Тобто, я відкритий для всіх людей, мені не байдуже чиєсь горе, чиясь біда, загалом, я не на словах, а на ділі вболіваю за наш край. Якщо говорити конкретно, то дуже радий, що мені все-таки вдалося реалізувати проект з відкриття відділення коледжів Тернопільського Національного економічного університету на базі нашого ліцею. І хоч не набралося повноцінної групи, лише 12 студентів, тому навчання дистанційне, я дуже радий, що з 12 місць  – десять державних. Цю роботу буду продовжувати, щоб наступного року групу добрати, відкрити нові групи  з інших спеціальностей. Далі. На сьогодні вже майже  завершений ремонт приміщення офісу Центру первинної медико-санітарної допомоги. Я неодноразово звертався до обласного відділення Фонду регіонального розвитку з проханням виділити для цього певну суму коштів, переконував у доцільності позитивного вирішення цього питання. Мені це вдалося, це зроблене для людей. Спільним здобутком, звісно в цьому найбільша заслуга  народного депутата України Андрія Шиньковича, вважаю виділення з Державного Фонду регіонального розвитку 3 514 921 гривень на продовження будівництва районного будинку культури. Звісно, мене дуже хвилює освоєння цих коштів у такі короткі строки, хочу, щоб це відбулося чесно, прозоро, по-господарському.
Що скажете про дороги, чому загальмувала Програма розвитку автомобільних доріг загального користування  місцевого значення у Теофіпольському районі на 2016-2018 роки? Адже люди дуже сподівалися, що нарешті буде поремонтована дорога районного значення через Дмитрівку.
- Погані дороги – це наша велика проблема. Хоч у цьому році за кошти сільських  та селищних рад  значна частина місцевих доріг була поремонтована, переважно висипана відсівом. Трохи ремонтувалися і державні дороги. Що ж до вищеназваної Програми, то її фінансування мало проводитися за рахунок коштів районного бюджету, бюджетів сіль-ських та селищних рад  з долученням коштів з Державного бюджету. Однак не всі сільські ради прийняли рішення про фінансування Програми, до цього не долучився і облавтодор.  То ж ремонтні роботи були виконані лише на районних дорогах, які пролягають по території  Гальчинецької, Турівської та Великолазучинської сільських рад. То ж проблема залишилася, і нам всім тут великий мінус, і виконавчій владі, і місцевій. Треба вирішувати питання розробки наших кар?єрів, щоб не затрачати величезних коштів на перевезення жерстви чи відсіву, наприклад з Тернопільської області. Однією з причин такої ситуації вважаю і недосконалість законодавства. 
Отож, без необхідного обсягу повноважень, відповідних матеріально-фінансових ресурсів повноцінне самоврядування неможливе. Та є ще один важливий чинник – злагоджена робота всіх гілок влади, відчуття єдиної команди. Що про це скажете?
- На жаль, треба визнати, що команди в нас немає. Якщо все-таки у нас є співпраця з головою райдержадміністрації Юрієм Маєвським, то, загалом, злагодженої співпраці з усіма  структурними підрозділами немає. Я прийшов, аби  щось змінити у районі на краще, однак, бачу, що це дається не так легко. Я не ділю нікого по кольорах, по партіях, для мене головне  - це бажання працювати, нести відповідальність. Тому нам всім, хто працює у владі, треба згуртуватися, не бути як лебідь, щука і рак, і спокійно вирішувати проблемні питання, адже їх ще багато.
Триває адміністративно-територіальна реформа, у Хмельницькій області вже працюють  22 об’єднаних територіальних  громад. На вашу думку,  як це має відбутися у нашому районі?
- Процес децентралізації, передачі владних повноважень на місця незворотний. Я думаю, що для людей  гірше не буде. Згідно перспективного плану у нашому районі має утворитися 2 громади з центрами у Теофіполі та Базалії. Але чим більше я вивчаю це питання, тим більше переконуюся, що це має бути одна громада з центром у Теофіполі. Які у мене аргументи? Просто тут  все готове, і кадри, і приміщення, і, головне, ця громада буде самодостатньою.  Що ж до сумнівів, що все буде вкладатися у центр, це вже буде залежати і від керівника громади, і від депутатів, і від старост.  Якщо ми добровільно не об’єднаємося, в кінці 2017 року децентралізація буде проведена зверху. Зволікаючи, ми втрачаємо і час, і додаткові кошти на розвиток з Державного Фонду регіонального розвитку.
День працівників місцевого самоврядування,  вашого  професійного свята – це лише приємна мит-тєвість, значно довші щоденні будні з тривогами, труднощами та невдачами. Кого з сільських та селищних голів поставили б у приклад, хто просто, як кажуть, на своєму місці, віддається роботі на благо громади? Що хотіли б побажати всім, хто взяв на себе відповідальність трудитися у найближчій до людей владі?
- Не терплю інертних та байдужих, тих, хто  відверто пересиджує, не до душі мені і зарозумілі та пихаті. Мені імпонують енергійні, завзяті люди, ті, хто не пасує перед труднощами, хто шукає спосіб вирішення тієї чи іншої проблеми, хто повністю усвідомлює, що працює  задля кожного жителя громади. На мою думку, це Анатолій Вальчук з Новоставець, Анатолій Козак з Великого Лазучина, Василь Гандовський з Гаврилівки, Антоніна Гуменюк з Турівки. Напередодні  ж свята бажаю усім міцного здоров’я, щастя, достатку, віри у краще майбутнє, порозуміння, єдності задля миру, добра та благополуччя в країні.
Розмовляла 
Галина Тебенько

 

Категорія: Газета № 95-96 1.12.2016 | Переглядів: 74 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz