Середа, 18.10.2017, 01:18
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2016 » Листопад » 3 » Пам’ятаємо
12:26
Пам’ятаємо

 У день визволення України

Війна…. У цьому слові біль та сум матерів, стогін поранених, сльози сиріт. Це чорна, ганебна сторінка в історії людства. Це події, від яких несвідомо здригається кожна людина. Історія визволення України, як і всієї війни, писалася доблестю, самопожертвою воїнів, талантом полководців, героїзмом простого народу.  Сімдесят два роки відокремлюють нас від того дня, тієї миті, коли на березі річки Прут був знову поставлений прикордонний стовп. Це був одна тисяча дев’ятий день Великої Вітчизняної війни! 28 жовтня 1944 року -  День визволення України!
 Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками: бойовими нагородами було від-значено 2,5 млн. осіб, українські маршали й генерали очолювали більше половини з 15 фронтів, які діяли в період боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
У день 72-ої річниці визволення України у центрі Теофіполя, біля Меморіалу Слави, відбулося скорботне зібрання. Вшанувати подвиг воїнів-визволителів прийшли ветерани війни та праці, працівники державних установ, активісти громадських організацій. Але їх було дуже мало, просто дуже мало. Сумно, образливо. Чи заслужили таке ставлення полеглі в боях, всі, хто пережив тягар цієї найстрахітливішої в історії людства війни? Чи з року в рік ми стаємо черствішими та бездушнішими? Адже пам’ять нетлінна!
З промовами до присутніх звернулися заступник голови райдержадміністрації Тетяна Фільчук та голова районної організації ветеранів України Андрій Рудюк. Говорили про жахливі втрати та руйнування, бо ж, за підрахунками істориків,у ході воєнних дій Другої світової війни на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів різних національностей, дощенту чи почасти було зруйновано понад 700 міст та 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів  людей залишилося без даху над головою,  знищено понад 16 тисяч промислових підпри-ємств, на каторжні роботи до Німеччини примусово вивезли понад  два мільйони українців. Хіба мало трагічних днів пережила і мало жертв поклала Україна на вівтар Перемоги, свята зі сльозами на очах,  щоб знову наша Вітчизна боронила свою незалежність ? Щоб знову на українській землі рвалися снаряди та міни, падали бомби, гинули її кращі сини?
Минають роки, покоління змінює покоління, але у серцях потомків  має назавжди залишитися пам’ять про ті буремні роки, коли здригалася рідна земля, горіли села, гинули  мирні жителі, гинули бійці. Адже цю велику трагедію ніколи не можна забути.
Галина Тебенько

 

Категорія: Газета № 87-88 3.11.2016 | Переглядів: 61 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz