Середа, 28.06.2017, 17:07
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2016 » Серпень » 18 » Радіймо життю
08:22
Радіймо життю

Насолода для душі

Про бджіл Григорій Дмитрович Журавель може говорити безмежно. Адже долучився до цього древнього ремесла вже понад трьох десятків літ, ще ж переконаний: щодо високої організації праці з бджолами зрівнятися ніхто не може. Якби ж люди були такими працьовитими та відповідальними…
- Якщо ж хтось думає, - розмірковує при нашій зустрічі, - що займатися бджолами дуже легко і просто, що головне тут – корисливі мотиви, той дуже помиляється. Цю справу потрібно дуже любити,  пропускати через свою душу. Це постійна наполеглива праця, і літом, і взимку. Щодня коло вуликів є робота, тепер, коли я вже на пенсії, цьому улюбленому заняттю віддаюся сповна. Відчуваю себе потрібним, у строю, одночасно це для мене чудовий відпочинок, справжня насолода. Ще ж при цьому присутнє відчуття пізнання природи, а цей процес безкінечний. Адже ці високоорганізовані комахи є невід’ємною часткою природи, розвиваються за її законами. Весною природа оживає, і свій цикл розпочинає бджолина сім’я, восени природа згасає, згасає і активність бджолосім’ї. Це просто єдине ціле. 
Родом  Григорій Дмитрович з села Киселі Старокостянтинівського району. А вийшло так, що все життя прожив на Теофіпольщині. Адже ще під час навчання у Хмельницькому кооперативному технікумі поєднав свою долю з дівчиною з Кунчі, стала Ніна Оксентіївна вірною супутницею його життя. Жили спочатку в Кунчі, згодом побудувалися в Теофіполі. Свою трудову біографію розпочинав у Базалійському сільпо, згодом працював комірником в колгоспі імені Щорса, трудився і на комбікормовому заводі, був керівником агропідприємства в Шибені.  Варто зазначити, що завжди був відповідальним та вимогливим, розумів, поважав людей праці. 
- Вважаю, що визнавати і поважати людей, - продовжує, - є дуже важливим. Не може так бути, що ти сьогодні є, а завтра тебе просто нема.  Рано чи пізно тому, хто так чинить, все повернеться. Треба мати Бога в душі. І щоб велися бджоли, теж треба мати Бога в душі. Ми, пасічники, молимося покровителю бджолярства святому Зосиму. Адже настали сумні часи, бо ж медоносів стає мало, господарства не утримують тваринництва, не сіють люцерни, еспарцети, кругом же лише соя, кукурудза та соняшник. Та й хворіють бджоли тепер більше, адже всюди хімія: мінеральні добрива, засоби захисту. Все ж воно пов’язане.
Вже багато років він веде товстий журнал, де веде облік по кожній бджолосім’ї, що, коли робив. Оскільки визнає, що бджолярство - це велика наука, свої знання постійно вдосконалює. Читає спеціальну літературу, вишукує щось корисне для себе в Інтернеті. Спілкується з такими ж любителями, як сам – Віктором Стецюком з  Шибени, Віктором Андрощуком з Лідихівки, Миколою Басом та Анатолієм Безкубським з Теофіполя. 
Звісно, займається цією справою  і для своєї родини, адже хоче підтримати дітей та внуків. Як кожний добрий батько та дідусь, прихилив би для них небо. 
Галина Тебенько

 

Категорія: Газета № 65-66 18.08.2016 | Переглядів: 58 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Серпень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz