Понеділок, 21.08.2017, 11:09
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Червень » 15 » Щоб зберегти село
10:38
Щоб зберегти село

В Україні вже не один рік триває пошук сучасної ефективної моделі розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва, яка б всіляко сприяла підвищенню соціальних стандартів життя сільського населення разом із впровадженням заходів з підтримки охорони навколишнього середовища, збереження трудових і виробничих ресурсів, зростання рівня конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва. На сьогодні перспективи вітчизняного агробізнесу пов’язані з необхідністю пріоритетного формування у цьому секторі економіки високоефективних малих і середніх сільгосппідприємств, які впродовж багатьох років стикаються із проблемами оновлення матеріально-технічних засобів, відсутністю доступних фінансово-кредитних та інвестиційних ресурсів, низьким рівнем державної підтримки та нееквівалентним ціноутворенням на ринку.

Так господарюють в Олійниках

Як у таких складних умовах господарюють у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Олійники» з Олійників, господарстві, в якому обробляється біля 900 гектарів землі? Як вдається бути не поглинутими  агрохолдингами? Невже ніхто не зазіхав на такий ласий шматок?
- Такі пропозиції є чи не щодня, - усміхається голова кооперативу Василь Демчук, - може, було б мені менше клопотів. Але ж основною причиною створення нашого кооперативу у 2007 році якраз було бажання людей  господарювати самостійно, без інвесторів. То ж за 10 років жодний з 286 власників паїв не забрав своєї землі,  а мене обирають головою вже вчетверте. Хоч спочатку було дуже важко, складно було з постачанням паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту, техніка була стара, не вистачало коштів. 
Та помаленьку кооператив, як кажуть, спинався на ноги, прикупляв нову техніку, проводив активну соціальну політику. От лише у 2016-2017 роках на вигідних умовах закупили сучасну сільськогосподарську техніку білоруського виробництва – зерновий комбайн за 3,5 мільйона гривень, сівалку за 300 тисяч гривень, навантажувач  за 100 тисяч гривень. Орендна плата  становить 12 центнерів зерна та мішок цукру.
- Працює у нас 50-70 чоловік, - продовжує, - хто хоче, той має роботу,  все прозоро, заробітну плату виплачуємо без затримок, за травень вона складає по господарству 3804 гривні. Доярки, звісно, отримують більше, 6-8 тисяч гривень.  Люди у нас працьовиті, сумлінно трудяться. В приклад хочу поставити механізаторів Василя Демедюка, Володимира Демедюка, Сергія Демчука, Юрія Діхтярука, водіїв Миколу Гайдамашка, Михайла Конончука, Володимира Чамора, доярок Любов Грицюк, Любов Діхтярук, підвозчика Степана Пилип’юка. Розвиваємо і рослинництво, і тваринництво. Хороші врожаї збирали і в попередні роки, є добрі види на цьогорічний урожай. Озимої пшениці маємо 150 гектарів, ярого ячменю – 80, кукурудзи – 200, сої – 60, гречки – 70. Посіяли ще 50 гектарів соняшника, розпочали  співпрацювати з Харківським науково-дослідним інститутом. Сходи усіх культур гарні, вологи у грунті поки що достатньо, аби дощі і надалі переходили та не було ніяких стихій. Посіяли ми нібито зарано гречку, як вдарив мороз, ото я переживав, та нічого, тепер така славна, навряд чи така ще десь є. 
Клопоти та тривоги Василя Васильовича зрозумілі, адже сам агроном, до обрання головою працював у місцевому господарстві головним агрономом  15 років. Хоч застосовують у господарстві сучасні агротехнології, вносять на поля і органічне добриво, бо ж  є ферми. Всього у кооперативі доглядають  420 голів ВРХ, з них 100 корів, вирощують і біля 100 свиней.  Добовий надій на сьогодні складає 15 літрів молока, двічі на день корів випасають, на літніх таборах перебувають телята та нетелі. Наступного року планують робити реконструкцію корівника, встановлювати молокопровід. Працюють на фермах підвозчики, якби запровадити механізовану роздачу кормів, треба було б скоротити людей. А про своїх трудівників у кооперативі дбають.
- От до дня працівників сільського господарства, - каже голова, - всім вручаємо подарунки вартістю по 700 гривень, а всім пенсіонерам у селі – продуктові набори. На 8 Березня жінкам, які працюють у господарстві, даруємо подарунки по 950 гривень, а всім жінкам-пенсіонерам – по 100 гривень. На день Перемоги всім, хто народився до 1945 року, вручаємо подарунки по 100 гривень. На святого Миколая всім працюючим  - по 400 гривень (виходить відерце цукерок), а всім пенсіонерам – корзинку цукерок. На похорон виділяємо по 500 гривень та продуктові набори, раніше ще й домовини робили.
Здійснює кооператив заходи з підтримки соціально-культурних об’єктів села: встановили загорожу довжиною 200 метрів коло поштового відділення та медпункту, 100 метрів – на сільському кладовищі, провели воду  на віддалену вулицю, хоч там дві хати,  господарство ж повністю утримує та обслуговує водогін. Поремонтували пам’ятник першому космонавту Юрію Гагаріну ( на його честь був названий місцевий колгосп за радянських часів), стояв облуплений коло  контори господарства. Вже два роки на першому поверсі адмінприміщення для потреб жителів села працює бар-кафетерій, можна тут замовити святковий банкет чи поминальний обід. Приймає бар-кафетерій замовлення і від іногородніх – по 260 гривень з людини. 
- Є господарство, є село, треба дбати про людей, - переконаний керівник, - я ж тут народився, виріс. Мене болить, що з року в рік жителів села меншає, що вже два роки , як закрили нашу дев’ятирічну школу та дитячий садок. Таке велике,  добротне приміщення, стоїть, руйнується.  Що ж воно буде далі?  
Звісно, що всіх сільгоспвиробників сьогодні  переймає подальше майбутнє вітчизняного агробізнесу, доля українського села. Переймається цим і Василь Васильович. Ясно, поки що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення треба продовжити, але рано чи пізно ринок землі в Україні буде, це світова тенденція. Але все треба правильно узаконити, аби від цього виграла і держава, і власники земельних паїв.
Щоденних клопотів у голови кооперативу чимало,  треба завершити ремонтні роботи з перекриття складів, піднавісів та ферми, бо завдав великої шкоди перший сильний снігопад у листопаді минулого року. Ще ж збіжать кілька тижнів та й жнива почнуться. Всюди треба доглянути,  проявити ініціативу, аби скоротити затрати. 
Бо якщо не будеш сьогодні ефективно господарювати – просто не виживеш.
Галина Тебенько

 

 

Категорія: Газета № 47-48 15.06.2017 | Переглядів: 38 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz