П`ятниця, 15.12.2017, 22:50
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2016 » Березень » 24 » Україна - понад усе
10:46
Україна - понад усе

Поранений, але нескорений

Я горджуся усіма моїми земляками, які зі зброєю в руках захищають українську землю у зоні АТО. Бо вони там, у гарячих точках, на лінії розмежування вогню щодня дивляться у вічі смерті, бо вони щодня ризикують своїм життям. Мужні, сміливі та хоробрі, вони роблять це заради нас з вами, заради нашого миру та спокою, заради єдності нашої країни.
То ж хочу розповісти  про мого односельця, ще зовсім молодого хлопця Сергія Бондаря. Народився він  24 вересня 1993 року  в Єлизаветполі, закінчив 9 класів у Гальчинецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.  Після цього навчався в Базалійському відділку ПАПЛу, здобув професію маляра-штукатура та плиточника-облицювальника. Підтримав Революцію Гідності, у 2014 році служив  в рядах самооборони у місті Хмельницькому. 28 квітня 2015 року був призваний на службу в зону АТО. Спочатку був на полігоні, а на  початку червня разом з  іншими бійцями  потрапив у мотопіхотний 41 батальйон 72 бригади, яка базувалася біля села Прохорівки Волноваського району Донецької області. 
Та 10 жовтня, виконуючи спецзавдання в групі прикриття, хлопець отримав важке поранення. Його товариш, котрий йшов попереду, натрапив на міну. Сергія  про це не попередив і через це той підійшов ближче. Не встиг зреагувати і вона вибухнула, поранивши його більше ніж 18-тьма осколками. Залишаючись при свідомості, він намагався допомогти своєму другові, котрий підірвався,  та той уже був «двохсотий» і допомоги не потребував…
По рації викликав друзів на допомогу. Тим часом, маючи з собою аптечку, почав сам себе перебинтовувати. Коли прийшли хлопці, то допомогли йому спинити кровотечу і на ношах доставили його до дороги, де на нього вже чекала карета «швидкої допомоги» з Волновахи . Звідти  його уже на вертольоті  доправили до Дніпропетровська. Через тиждень після операції Сергія   повезли до Одеси. Постала загроза ампутації ноги, та, на щастя,одеським лікарям вдалося її врятувати.
 Довгий період  перебував там на лікуванні. Розказав мені по телефону, що держава оплатила його лікування і пообіцяла виплати, хоч велику допомогу йому надали та надають і досі волонтери. Деякий час він перебував у госпіталі в Хмельницькому, готується до поїздки  в Одесу на черговий огляд. 
Ми, односельці Сергія, дуже за нього переживаємо. Хочемо, аби він видужав, живим-здоровим повернувся додому, щоб все у нього було добре. Він – справжній герой, то ж вартий визнання та поваги. Ще дуже хочемо, аби нарешті закінчилася ця жахлива війна, яка вбиває, калічить та руйнує життя кращих – нескорених патріотів. Щоб нарешті на нашій Україні настав мир і спокій, щоб  ніхто більше не страждав, щоб у всіх було краще майбутнє. 
Юлія Огороднік,
 село Єлизаветпіль

 

Категорія: Газета № 23-24 24.03.2016 | Переглядів: 162 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz