Вівторок, 27.06.2017, 22:05
Життя Теофіпольщини
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Архів записів
Головна » 2017 » Травень » 18 » Життя, як воно є
10:05
Життя, як воно є

Скільки з нас можна знущатися?
Живемо ми на вулиці імені  Макаренка у Теофіполі. Здавалося б, у самому центрі, з одного боку ставок, з другого – базар, живи, радуйся. Хоч знаємо від старожилів, що під дорогою та нашими садибами є підземні ходи від колишнього панського палацу, бо ж то тут, то там земля провалюється, потихеньку свої обійстя доглядаємо, утримуємо в чистоті. Та вже чотири роки, відколи навпроти стадіону поставили шлагбаум (ясно, що  жителів провулку Калинового та вулиці Попружного  багатотонні вантажні автомобілі вже просто дістали), не маємо спокою ні вдень, ні вночі. Бо ж їдуть повз наші хати та сараї не звичайні вантажівки, а 60-тонні вагони. Це справжній землетрус – все двигтить, хитається, відкриваються  двері, дзеленчить посуд, з’являються тріщини на стінах, стелі, фундаменті, перекошуються вікна. Ми без кінця ті тріщини заліплюємо, а вони знову проявляться. Таке і в мене, і в Бурлаків, і в Півнів, Терземанів, Яремчука, у всіх на вулиці. 
Ходили ми, оббивали пороги і в селищну раду, і в адміністрацію та районну раду, і в міліцію-поліцію, і в прокуратуру. І все даремно, бо ж власники тих вагонів –багатії, їм на простих людей наплювати, дбають лише про свій достаток. Бо ж як вони проїдуть на Теофіполь з Михнівки чи Котюржинець через Карабіївку, то понесуть затрати. А як ми за свої мізерні пенсії виживаємо, всім до лампочки? Та й нашій владі, виходить,  байдуже, за чотири роки так і не вирішили питання із об’їзною дорогою.
От минулої суботи зранечку, о шостій ранку та об 6.15 знову проїхали два вагони. А я тільки вночі «швидку» викликала. Знову тиск стрибнув, серце вискакувало. Увірвався вже мені терпець, думаю, ще раз будуть їхати, ляжу під колеса. Бо ж рано чи пізно хата завалиться, От надвечір їде та величезна вантажівка,беру та й сідаю  перед нею на дорогу. Правда,  зупинилася. Телефоную на 102, потрапляю на «гарячу лінію» головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області. Розказала все так, як є, якщо загину, буде на совісті поліції.  Сказали мені, що зараз приїдуть працівники Теофіпольського відділення поліції, розберуться. Через  15 хвилин приїжджає Віталій Бас, поговорив зі мною, повідомив, що зараз приїде поліцейський патруль, складе протокол. Пошкодувала тих хлопченят, підписала протокол, що до них не маю претензій. Вийшла моя сусідка Лєна Бурлак, говорила з водієм вантажівки, впросила мене піднятися. Вантажівка  та повернула назад, та я вирішила, що більше не пропущу жодного вагона, бо ж терпіти таке  знущання вже нема сил.
В понеділок разом з сусідами Аллою Терземан,  Лєною Бурлак  та Олександром  Яремчуком (депутатом селищної ради) пішли ми по інстанціях. Спершу прийшли до селищного голови Валентини Губіної. Сказала нам, що вона нічого не вирішує,  що треба йти в районну раду, бо ж Теофіпольський районний суд 24 березня цього року  скасував рішення сесії селищної ради від 11 лютого 2015 року про обмеження дорожнього руху в Теофіполі  по вулицях Макаренка, Садовій, Попружного, Франка, Небесної Сотні  та встановлення відповідних дорожніх знаків. Подала селищна  рада апеляцію, поки що апеляційний суд справу не розглядав. 
Тоді пішли ми до голови районної ради Андрія Петринюка. Вислухав нас, сказав, що на нашій стороні, що прикладе зусиль до вирішення цього заплутаного клубка. Написали ми на його ім’я заяву. Далі пішли до прокурора Ігоря Барахтенка, сказав нам, що все-таки це компетенція селищної ради. І там ми написали заяву. Вернулися до Валентини Губіної, написали заяву з вимогою  створення комісії, яка б обстежила наші будинки. Хочеться, нарешті, щоб влада довела, що вона справді влада, і може щось вирішити, а не просто футболить простих людей.
Та маємо надію, що наші волання будуть почуті, що вирішиться питання з будівництвом об’їзної дороги через поле на трасу. Іншого ж виходу немає. Хай собі господарники господарюють, як хочуть, несуть малі затрати, а ми хочемо  просто спокійно жити у своїх хатах. Бо то ж наша кривавиця. 
Надія Штанькевич, 
смт. Теофіполь

 

Коли лист Надії Штанькевич готувався до друку, у вівторок, зранку, на вулицю  Макаренка прибула ціла делегація. Голова районної ради Андрій Петринюк, перший заступник голови райдержадміністрації Петро Вільшинський, начальник райавтодору Сергій Семенюк, головний інженер ВУЖКГ Олексій Павлюк, селищний голова Валентина Губіна, голова громадської приймальні народного депутата України Андрія Шиньковича, депутат  районної ради Володимир Довжук оглядали будинки жителів вулиці. Руйнування ж тут видні неозброєним оком.
Ось що після цього повідомив нам Андрій Петринюк:
- Дійсно, треба було негайно зреагувати на скарги людей, а не покласти їх під сукно. То ж я зібрав комісію, ми обстежили будинки, вирішували, як вийти з цієї ситуації. Мали кілька варіантів: зробити об’їзну дорогу попід стадіоном, через беріг; з Михнівки польовою дорогою на трасу до цукрового заводу. Хоч комісія висновків ще не зробила, я схиляюсь до третього варіанту – висипати об’їзну дорогу  довжиною 6 кілометрів з Михнівки через Майдан-Петрівський до Олійників, далі 3 кілометри до траси. Як на мене,  це найкращий варіант. Звісно, до фінансування потрібно залучити господарників, які будуть нею користуватися. Вважаю, що все можна вирішити та закрити цю проблему.
Люди ж вулиці Макаренка дуже сподіваються, що розумне Соломонове рішення  буде прийняте і нарешті вони заживуть спокійно.

 

Категорія: Газета № 39-40 18.05.2017 | Переглядів: 96 | Додав: Korespondent_g | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Погода
Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту
  • Теофіпольська районна рада

  • Теофіпольська селищна рада

  • Теофіпольська районна державна адміністрація

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новини України
    Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz